1. Універсальний словник-енциклопедія

дублення

осн. процес виправлення шкір; полягає в обробці шкіри дубильними речовинами, які, в'яжучись із колагеном (шкірним білком), надають їй нових властивостей: відпорності до гниття, здатності набрякати у воді, підвищеної термостійкості та ін.; залежно від застосовуваних речовин д. поділяється на: рослинне, мінеральне, хромове, комбіноване, жирове, альдеґідне.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дублення — ду́блення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дублення — -я, с. Дія за знач. дубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дублення — ДУ́БЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. дуби́ти. Чепіжка.. завів ями й діжі для дублення шкіри (Юхвід, Оля, 1959, 135); Кора [чорної вільхи].. використовується для дублення шкір і виробництва фарби (Колг. Укр., 10, 1958, 39). Словник української мови в 11 томах