1. Універсальний словник-енциклопедія

діаспора

(від грец. слова діаспора — розсіяння)

розсіяння різними країнами народу, вигнаного з батьківщини чужинцями, вперше поняття д. вжите щодо євр. народу, вигнаного римлянами у I ст. н.е. з Палестини і розсіяного по теренах Рим. імперії; укр. д. утворилася переважно внаслідок сталінських депортацій та міграцій часів II Світової війни, умовно поділяється на сх. (Росія 4,3 млн., Казахстан 900 тис., Молдова 600 тис., Білорусь 300 тис., Узбекистан 150 тис., Киргизія 100 тис. мшк. укр. походження) і зх. (США 2 млн., Канада 800 тис., Бразилія та Арґентина по 400 тис., Австралія та Франція по 40 тис., Велика Британія 30 тис., Німеччина 25 тис. мшк. укр. походження); частина українців віддавна мешкає на територіях, які після II Світової війни увійшли у межі державних кордонів сусідніх з Україною держав (Польща 300 тис., Румунія 100 тис., Словаччина 40 тис. мшк. укр. походження); частина укр.еміграції віддає перевагу термінові українці в країнах поселення.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діаспора — Діа́спора: — розсіяння народу по різних країнах [29] — У діаспо́рі: у розсіянні [34] Словник з творів Івана Франка
  2. діаспора — діа́спора іменник жіночого роду про народи, які живуть за межами історичної батьківщини діаспо́ра іменник жіночого роду частина рослини Орфографічний словник української мови
  3. діаспора — Перебування частини народу (етнічної спільності) поза межами країни його походження при збереженні почуття ідентифікації зі своєю батьківщиною. англ. diaspora; нім. Diaspora f=; угор. diaszpóra; рос. диаспора. Словник із соціальної роботи
  4. діаспора — Насіння, плід, брунька відновлення, частина талому, спора, — структура, яка здатна дати початок новому організму. Словник термінів з агрофітоценології
  5. діаспора — [д'іаспора] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  6. діаспора — -и, ж. 1》 Релігійні та етнічні групи, що живуть у нових для себе районах як національно-культурні меншини. Українська діаспора в Канаді. 2》 біол. Частина рослини, що природно відокремлюється від неї та виконує функцію поширення і розмноження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. діаспора — ДІА́СПОРА, и, ж. 1. Значна частина народу (етнічної спільноти), що перебуває поза країною його основного поселення. Якісь майже родинні зустрічі, щоразу інтимніші й тепліші: якісь художники, .. Словник української мови у 20 томах
  8. діаспора — діа́спора (від грец. διασπορά – розсіяння) 1. Розсіяння по різних країнах народу, вигнаного завойовниками за межі батьківщини. 2. біол. Частина рослини, що відокремлюється від неї природно й виконує функцію поширення та розмноження (напр., спора, насінина, плід, бульба). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. діаспора — ДІА́СПОРА, и, жін. 1. Розсіяння по різних країнах народу, вигнаного завойовниками за межі його батьківщини. 2. біол. Частина рослини, що природно відокремлюється від неї і виконує функцію поширення та розмноження. Словник української мови в 11 томах
  10. діаспора — рос. диаспора частина народу, яка назавжди залишила свою історичну вітчизну і поселилась в іншоетнічному середовищі. Українська діаспора одна з найчисельніших у світі — налічує понад 10 млн осіб. Найбільша їх кількість (за переписом 1989... Eкономічна енциклопедія