канонічне право

Право Католицької Церкви, обов'язкове для духовних і світських осіб; 1917-83 зобов'язував Codex dex Juris Canonici; новий Кодекс канонічного права оголошений 1984 папою Іваном Павлом II; у Православній Церкві — сукупність законів (канонів), тобто правил, встановлених переважно на Вселенських та деяких ін. соборах (до IX ст.); не є правом у власному значенні цього слова, оскільки виходить не від держави, і його норми не підтримуються силою держави, примусом; норми к. п. можна розглядати як правові лише тоді, коли вони визнаються обов'язковими в тій чи ін. державі.