кашуби

Автохтонна група слов'янського населення, що населяє Ґданське і сх. частину Зх. Помор'я; попри германізацію зберегли тісні зв'язки з Польщею.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашуби — -ів, мн. (одн. кашуб, -а, ч.; кашубка, -и, ж.). Етнографічна група поляків, що живе перев. в Східному Помор'ї на захід від нижньої течії річки Вісли. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кашуби — КАШУ́БИ, ів, мн. (одн. кашу́б, а, ч.; кашу́бка, и, ж.). Етнографічна група поляків, що живе перев. в Східному Помор'ї на захід від нижньої течії ріки Вісли. У XIV ст. землі кашубів захопив Тевтонський орден (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. кашуби — КАШУ́БИ, ів, мн. (одн. кашу́б, а, ч.; кашу́бка, и, ж.). Етнографічна група поляків, що живе переважно в Східному Помор’ї на захід від нижньої течії річки Вісли. Словник української мови в 11 томах