кашуби
кашу́би
-ів, мн. (одн. кашуб, -а, ч.; кашубка, -и, ж.).
Етнографічна група поляків, що живе перев. в Східному Помор'ї на захід від нижньої течії річки Вісли.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кашуби — КАШУ́БИ, ів, мн. (одн. кашу́б, а, ч.; кашу́бка, и, ж.). Етнографічна група поляків, що живе перев. в Східному Помор'ї на захід від нижньої течії ріки Вісли. У XIV ст. землі кашубів захопив Тевтонський орден (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- кашуби — Автохтонна група слов'янського населення, що населяє Ґданське і сх. частину Зх. Помор'я; попри германізацію зберегли тісні зв'язки з Польщею. Універсальний словник-енциклопедія
- кашуби — КАШУ́БИ, ів, мн. (одн. кашу́б, а, ч.; кашу́бка, и, ж.). Етнографічна група поляків, що живе переважно в Східному Помор’ї на захід від нижньої течії річки Вісли. Словник української мови в 11 томах