кейнсіанство
Теорія доходу, заснованого на ефективному попиті, у якій домінуючу роль відіграють інвестиційні видатки; представлена у Загальній теорії зайнятості, процента й грошей Дж.М. Кейнза; вихідною точкою теорії є теза про стійку тенденцію капіталістичної економіки до неповного використання факторів виробництва, зокрема робочої сили.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кейнсіанство — -а, с. Макроекономічна теорія державного регулювання економіки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кейнсіанство — рос. кейнсианство самостійний напрям в економічній науці, що виник під впливом ідей вченого-економіста Дж. М. Кейнса, який розробив засади макроекономічної теорії і опублікував у праці "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" (1936 р.). Eкономічна енциклопедія