кипчаки
Тюркські кочові плeмeна, що пeрeсeлилися з району вeрxнього Іртиша у стeпи нинішнього Казаxстану і Пд. Росії; у 1-ій полов. XIII ст. підкорeні монголами; зx. гілка к. у руськиx джeрeлаx звeться половцями, а в зx.-європ. — куманами.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кипчаки — -ів, мн. (одн. кипчак, -а, ч.). Народ тюркського походження, відомий в Європі під назвою половців. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кипчаки — КИПЧАКИ́, і́в, мн. (одн. кипча́к, а́, ч.). Те саме, що по́ловці. Мов сон, пройшли сармати, готи, гуни, авари, печеніги, кипчаки (В. Чемерис); Оторопілий старий зрештою подав голос: – Ти хто? Кипчак? Що балакаєш по-нашому (В. Словник української мови у 20 томах
- кипчаки — КИПЧАКИ́, і́в, мн. (одн. кипча́к, а́, ч.). Народ тюркського походження, відомий в Європі під назвою половців. Словник української мови в 11 томах