1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кипчаки

кипчаки́

-ів, мн. (одн. кипчак, -а, ч.).

Народ тюркського походження, відомий в Європі під назвою половців.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кипчаки — КИПЧАКИ́, і́в, мн. (одн. кипча́к, а́, ч.). Те саме, що по́ловці. Мов сон, пройшли сармати, готи, гуни, авари, печеніги, кипчаки (В. Чемерис); Оторопілий старий зрештою подав голос: – Ти хто? Кипчак? Що балакаєш по-нашому (В. Словник української мови у 20 томах
  2. кипчаки — Тюркські кочові плeмeна, що пeрeсeлилися з району вeрxнього Іртиша у стeпи нинішнього Казаxстану і Пд. Росії; у 1-ій полов. XIII ст. підкорeні монголами; зx. гілка к. у руськиx джeрeлаx звeться половцями, а в зx.-європ. — куманами. Універсальний словник-енциклопедія
  3. кипчаки — КИПЧАКИ́, і́в, мн. (одн. кипча́к, а́, ч.). Народ тюркського походження, відомий в Європі під назвою половців. Словник української мови в 11 томах