кипучість
кипу́чість
-чості, ж.
Абстр. ім. до кипучий 2), 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кипучість — кипу́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кипучість — КИПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. кипу́чий. В ньому [вині] кипучість Іпокрени; Його прозорий струм шалений (М. Рильський, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
- кипучість — КИПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до кипу́чий 2, 3. Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості (Гончар, Тронка, 1963, 170). Словник української мови в 11 томах