1. Універсальний словник-енциклопедія

клепання

З'єднання листів або листів з профілями шляхом свердління отворів, вкладання в них заклепок (коротких стрижнів з головками) та розклепування їх з другого кінця (з нагріванням або без) до утворення замикальної головки; для к. використовується, зокрема, заклепувальна машина.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клепання — клепа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. клепання — -я, с. Дія за знач. клепати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клепання — КЛЕПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клепа́ти. Клепання кіс йому піснею здавалось (Ганна Барвінок); Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більш за все я любив слухати клепання коси (О. Словник української мови у 20 томах
  4. клепання — Клепа́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клепання — КЛЕПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клепа́ти. Клепання кіс йому піснею здавалось (Барв., Опов.., 1902, 145); Удень і вночі йде клепання кожуха шахти (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. клепання — Клепа́ння, -ня с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы. Словник української мови Грінченка