1. Універсальний словник-енциклопедія

кмин

Багато- або дворічна трав'яниста рослина родини зонтичних, ефіроолійна; поширена в Євразії, в Україні 1 вид (к. звичайний); плоди містять ефірну олію та масну технічну олію, плоди й зелень використовують як прянощі, медонос; вирощують як ефіроолійну рослину, використовують у хлібопекарському, лікеро-горілчаному та парфумерному виробництві, у медицині. кмин

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кмин — кмин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кмин — -у, ч. 1》 Трав'яниста багато- або дворічна рослина родини зонтичних. 2》 Пахуче насіння цієї рослини, що застосовується в кулінарії, парфумерії тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кмин — КМИН, у, ч. 1. Трав'яниста дво- або багаторічна ефіроолійна медоносна рослина родини зонтичних. Навіть тверді бадильці [бадилинки] пахучого кмину мусили уступати перед [будяками] (І. Франко); Кмином і вереском пахне туман (М. Словник української мови у 20 томах
  4. кмин — КМИН, ТМИН, ЦМИН діал. Словник синонімів української мови
  5. кмин — Кмин, кми́ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кмин — КМИН, у, ч. (Carum L.). 1. Трав’яниста багато— або дворічна рослина родини зонтичних. Навіть тверді бадильці [бадилинки] пахучого кмину мусили уступати перед [будяками] (Фр. Словник української мови в 11 томах