командос

Від часів II Світової війни спеціально навчені солдати диверсійно-розвідувальних підрозділів.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. командос — кома́ндос множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  2. командос — невідм., мн. Особливі підрозділи в збройних силах ряду держав, призначені для ведення розвідувально-диверсійних і репресивних дій; військовослужбовці таких підрозділів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. командос — КОМА́НДОС, невідм., мн. 1. Формування особливого призначення у збройних силах деяких країн для диверсійно-розвідувальних дій у тилу противника. Словник української мови у 20 томах