композит
Матеріал, утворений принаймні з 2 складників, із кращими властивостями, ніж у кожного зі складників окремо, або які є сумою цих властивостей; керамічний к. застосовують переважно у будівництві (бетон, залізобетон тощо), к. полімерний, армований скляним або вугільним волокном — для виготовлення частин машин, спортивного інвентарю, імплантатів; спеціальні к. застосовують в авіації й астронавтиці, при будівництві суден, у військовій промисловості.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- композит — компо́зит іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- композит — [композиет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- композит — -а, ч. Композитний, композиційний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- композит — КОМПО́ЗИТ, а, ч. 1. спец. Штучно створений неоднорідний суцільний матеріал, що складається з двох або більше компонентів із чіткою межею розділення між ними; композиційний матеріал (див. матеріа́л). Словник української мови у 20 томах