кондотьєр

В Італії XIV-XVI ст. — ватажок найманого військового загону на службі у правителів, міст або рим. пап. Вербувалися спочатку з іноземців, з кін. XIV ст. — з італійців.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондотьєр — кондотьє́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кондотьєр — -а, ч. 1》 В Італії 14-15 ст. – ватажок найманих військових загонів. 2》 Найманий вояка, що служить тому, хто більше платить. 3》 перен. Людина, готова за достатню плату битися за будь-яку справу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кондотьєр — Вояк (найманий) Словник чужослів Павло Штепа
  4. кондотьєр — КОНДОТЬЄ́Р, а, ч. В Італії XIV–XV ст. – ватажок найманого військового загону, що служив різним європейським володарям. На країну .. Словник української мови у 20 томах
  5. кондотьєр — кондотьє́р (італ. condottiere, від condotta – плата за найм) 1. Начальник найманого військового загону в містах Італії у 14 – 16 ст. 2. Найманий вояка, що служить тому, хто більше платить. 3. Людина, готова за достатню плату битися за будь-яку справу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кондотьєр — КОНДОТЬЄ́Р, а, ч. В Італії XIV-XV ст.— ватажок найманих військових загонів. На країну.. сильне військо наступило,— за французькими полками з різних сторін кондотьєри (Л. Укр., І, 1951, 395). Словник української мови в 11 томах