кондотьєр

КОНДОТЬЄ́Р, а, ч.

В Італії XIV–XV ст. – ватажок найманого військового загону, що служив різним європейським володарям.

На країну .. сильне військо наступило, – за французькими полками з різних сторін кондотьєри (Леся Українка);

Це ж не якась кульгава конячина, що возить камінь із гірських кар'єрів. І не арабський огир сарацина, і не квадратні коні кондотьєрів (Л. Костенко);

Поблизу церкви його увагу надовго .. прикував кінний пам'ятник кондотьєра Бартольомео Коллеоне (Ю. Андрухович);

Кондотьєр скликав і розпускав загін на свій розсуд, укладав договори на ведення військових операцій, отримував гроші й розплачувався з найманцями (з наук.-попул. літ.);

Серед кондотьєрів було чимало авантюристів. Часто вони після отримання плати за свою роботу переходили з одного табору в інший і шантажували своїх наймачів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондотьєр — кондотьє́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кондотьєр — -а, ч. 1》 В Італії 14-15 ст. – ватажок найманих військових загонів. 2》 Найманий вояка, що служить тому, хто більше платить. 3》 перен. Людина, готова за достатню плату битися за будь-яку справу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кондотьєр — Вояк (найманий) Словник чужослів Павло Штепа
  4. кондотьєр — кондотьє́р (італ. condottiere, від condotta – плата за найм) 1. Начальник найманого військового загону в містах Італії у 14 – 16 ст. 2. Найманий вояка, що служить тому, хто більше платить. 3. Людина, готова за достатню плату битися за будь-яку справу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кондотьєр — В Італії XIV-XVI ст. — ватажок найманого військового загону на службі у правителів, міст або рим. пап. Вербувалися спочатку з іноземців, з кін. XIV ст. — з італійців. Універсальний словник-енциклопедія
  6. кондотьєр — КОНДОТЬЄ́Р, а, ч. В Італії XIV-XV ст.— ватажок найманих військових загонів. На країну.. сильне військо наступило,— за французькими полками з різних сторін кондотьєри (Л. Укр., І, 1951, 395). Словник української мови в 11 томах