кріс

Малайський кинджал з простим або хвилястим клинком, гострим з двох боків.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріс — Кріс, крес: Кріс: — гвинтівка [47] — крем'яна рушниця [XI] — рушниця [3;51;X] — рушниця, вогнепальна зброя [52] Словник з творів Івана Франка
  2. кріс — кріс іменник чоловічого роду рушниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. кріс — Кременівка, зст. кресак, стрільба; СУЧ. гвинтівка, карабін; пор. РУШНИЦЯ. Словник синонімів Караванського
  4. кріс — креса, ч., зах. Рушниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кріс — див. гвинтівка, гвер, карабін Словник чужослів Павло Штепа
  6. кріс — КРІС, а, ч., діал. Рушниця. В чересі кріс, в руках топір, Буяє леґінь (М. Устиянович); Ось блищить мій кріс, – ціль добра (І. Франко); Або йому що? Степ батько, Січ – мати, йому не страшні ні кріси, ні гармати. Такі-то козаки! (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. кріс — кріс військ. рушниця (ст): Не дав собі зав'язати очей і сміло дивився в дула крісів, з яких за хвилину мала вилетіти його смерть (Шухевич); Це був справжній герой!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. кріс — РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст. Словник синонімів української мови
  9. кріс — КРІС, а, ч., зах. Рушниця. В чересі кріс, в руках топір. Буяє легінь тобою (Пісні та романси.., II, 1956, 66); Ось блищить мій кріс,— ціль добра (Фр., X, 1954, 45); Дівчина стоїть із крісом На посту (Павл., Пальм, віть, 1962, 57). Словник української мови в 11 томах
  10. кріс — Кріс, кре́са м. мн. креси́. Ружье (кремневое). Шух. 1. 229. У нас справа швидка: з креса та в груди. Федьк. Словник української мови Грінченка