кунжут

Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини кунжутових, олійна культура; рослина з розгалуженим стеблом, вис. до 1,5 м, вирощують у тропічних і субтропічних районах задля насіння (бл. 50% жирів), які використовують у харчовій та кулінарній промисловості (кунжутна олія, халва), в медицині.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кунжут — кунжу́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кунжут — -у, ч. Південна трав'яниста однорічна рослина, з насіння якої добувають олію; сезам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кунжут — КУНЖУ́Т, у, ч. 1. Трав'яниста однорічна олійна рослина родини кунжутових. [Романюк:] Кунжут – культура пропашна (О. Корнійчук); Кунжут дуже вимогливий до вологи повітря й ґрунту у період до цвітіння... Словник української мови у 20 томах
  4. кунжут — кунжу́т (перс.) вид однорічних трав’янистих рослин родини кунжутових. Походить з Африки. Вирощують як олійну культуру. Інша назва – сезан. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кунжут — КУНЖУ́Т (олійна рослина), СЕЗА́М. Халву виготовляють з багатого на олію насіння кунжуту. Словник синонімів української мови
  6. кунжут — КУНЖУ́Т, у, ч. Південна трав’яниста однорічна рослина, з насіння якої добувають олію. [Романюк:] Кунжут — культура пропашна (Корн. Словник української мови в 11 томах