кушити
Група народів, які проживають в сх. Африці (афари, беджа, фелаші, оромо, сомалійці); бл. 29 млн.; вважаються корінним африк. населенням; найдавніші сліди культури датуються IX-VIII тис. до н.е.; засновники Кушанського і Меройського царств; мови кушитської групи.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кушити — КУШИ́ТИ, ів, мн. (одн. куши́т, а, ч.; кушитя́нка, и, ж.). Група народів, які проживають в Східній Африці; представники цих народів. І сказав Йоав до кушита: Іди, донеси цареві, що ти бачив. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах