мандрагора
Багаторічна рослина родини пасльонових; поширена в Середземномор'ї та Гімалаях; листки утворюють красиву розетку; м. лікарська має їстівні плоди (ягоди) з лікувальними властивостями; корінь потовщений, розгалужений, формою нагадує людину; з ним пов'язані легенди; в середньовіччі вважалося, що він має магічну силу.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандрагора — мандраго́ра іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
- мандрагора — -и, ж. Південна багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових із м'ясистим кореневищем; використовується в медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мандрагора — МАНДРАГО́РА, и, ж. Південна багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових із м'ясистим кореневищем; використовується в медицині. Словник української мови у 20 томах
- мандрагора — мандраго́ра (грец. μανδραγόρας) рід рослин родини пасльонових. Багаторічні трави, поширені в Середземномор’ї, Центральній і Середній Азії. Словник іншомовних слів Мельничука
- мандрагора — МАНДРАГО́РА, и, ж. (Мапаdrаgоrа). Південна багаторічна трав’яниста рослина родини пасльонових із м’ясистим кореневищем; використовується в медицині. Словник української мови в 11 томах