матеріалізм

Філософський погляд, згідно з яким матерія є єдиною субстанцією; протилежність спіритуалізму та ідеалізму; в історії філософії виступав у формі: м. механістичного (світ як механізм, який управляється за законами механіки, XVII-XVIII ст.), м. вульгарний, біологізований (світ як організм, що діє згідно із законами біології, XIX ст.), м. діалектичний та історичний (марксизм); у посполитому розумінні — життєва позиція, протилежна ідеалізмові.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матеріалізм — матеріалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. матеріалізм — -у, ч. 1》 Науковий напрям у філософії, що визнає об'єктивність існування зовнішнього світу, незалежність його від людської свідомості, первісність матерії та вторинність мислення, пізнаваність світу і його закономірностей; прот. ідеалізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. матеріалізм — МАТЕРІАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Один з двох основних напрямів у філософії, що визнає об'єктивність існування зовнішнього світу, незалежність його від людської свідомості, первинність матерії та вторинність мислення, пізнаваність світу і його закономірностей... Словник української мови у 20 томах
  4. матеріалізм — матеріалі́зм (франц. materialisme, від лат. materialis – речовинний) визначальний напрям у розвитку філософії, який виходить з того, що світ існує сам по собі, ніким не створений і не знищуваний, закономірно змінюється... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. матеріалізм — МАТЕРІАЛІЗМ (від лат. materialis — речовинний) — філософське вчення, згідно з яким матерія первинна, а свідомість, дух — вторинні. Філософський енциклопедичний словник
  6. матеріалізм — МАТЕРІАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Науковий напрям у філософії, що визнає об’єктивність існування зовнішнього світу, незалежність його від людської свідомості, первісність матерії та вторинність мислення, пізнаваність світу і його закономірностей... Словник української мови в 11 томах