мегарон
Тип прямокутного однокімнатного будинку із входом у коротшій стіні, крізь колонний передпокій; поширений у Греції від середини V тис. до н.е.; з м. виводиться тип грец. святині — храму з атлантами.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мегарон — -а, ч. Тип стародавнього грецького житла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мегарон — МЕГАРО́Н. Словник української мови у 20 томах
- мегарон — (грец. — велика споруда) 1. Прямокутна у плані будівля з двосхилим дахом, двома приміщеннями по поздовжній осі і вхідним портиком на торці. Архітектура і монументальне мистецтво