1. Універсальний словник-енциклопедія

морфін

Алкалоїд опіумного маку, одурманюючий засіб наркотичної дії; у визначених лікарем дозах знеболює; застосовують при сильних болях (коли ін. ліки неефективні); викликає ейфорію, фізич. і психічну залежність (морфінізм).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морфін — морфі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. морфін — -у, ч. Алкалоїд опію, що використовується як наркотичний болезаспокійливий і снотворний засіб. Вихідна речовина для синтезу героїну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морфін — МОРФІ́Н, у, ч. Алкалоїд опію, що використовується як наркотичний болезаспокійливий і снотворний засіб. Морфін – дуже сильна отрута, яка, однак, використовується як болезаспокійливий, снотворний засіб (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. морфін — морфі́н (від Морфей) алкалоїд, що міститься у молочному соку різних форм снотворного маку. В медичній практиці хлористоводневу сіль морфіну застосовують як болезаспокійливий засіб. М. часто називають морфієм. Тривале застосування М. призводить до морфінізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. морфін — МОРФІ́Н, у, ч. Алкалоїд опію, що використовується як наркотичний болезаспокійливий і снотворний засіб. Вирощують його [мак снотворний] для одержання широко застосовуваних у медицині алкалоїдів: морфіну, кодеїну, нарцеїну й папаверину (Колг. енп.. Словник української мови в 11 томах