1. Універсальний словник-енциклопедія

міноносець

Невел., швидкісний і маневрений бойовий корабель кінця XIX і поч. ХХ ст., гол. озброєння якого становили торпеди; після II Світової війни завдання м. перейняли ескадренні м.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міноносець — міноно́сець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міноносець — -сця, ч. Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міноносець — МІНОНО́СЕЦЬ, сця, ч. Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням. Ескадрений міноносець “Гроза” стояв на внутрішньому рейді (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. міноносець — МІНОНО́СЕЦЬ, сця, ч. Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням. Ескадрений міноносець "Гроза" стояв на внутрішньому рейді (Кучер, Чорноморці, 1948, 5). Словник української мови в 11 томах