міноносець
міноно́сець
-сця, ч.
Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міноносець — міноно́сець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- міноносець — МІНОНО́СЕЦЬ, сця, ч. Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням. Ескадрений міноносець “Гроза” стояв на внутрішньому рейді (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- міноносець — Невел., швидкісний і маневрений бойовий корабель кінця XIX і поч. ХХ ст., гол. озброєння якого становили торпеди; після II Світової війни завдання м. перейняли ескадренні м. Універсальний словник-енциклопедія
- міноносець — МІНОНО́СЕЦЬ, сця, ч. Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням. Ескадрений міноносець "Гроза" стояв на внутрішньому рейді (Кучер, Чорноморці, 1948, 5). Словник української мови в 11 томах