1. Універсальний словник-енциклопедія

нормани

Назва, під якою були відомі у Зх. Європі скандинави, котрі чинили у VIII-XI ст. численні далекосяжні (морями та ріками) грабіжницькі, торговельні, колонізаційні походи; від IX ст. на завойованих землях вони засновували держави; н. із території теп. Норвегії нападали на острови пн.-сх. частини Атлантичного о., узбережжя Шотландії та Ірландії, заселили Ісландію, досягли берегів Ґренландії та Пн. Америки; данці чинили напади на Францію (заснували Нормандське герцоґство) та Англію (у IX ст. захопили частину її земель, у 1016 Канут Вел. завоював усю Англію), шведські н. (варяги), мандрували на Русь, до візантійських та араб. володінь; у XI ст. романізовані н. з Нормандії завоювали Пд. Італію, 1066 підкорили Англію (Вільґельм I Завойовник). нормани

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нормани — -ів, мн. (одн. норман, -а, ч.). Північногерманські племена, які жили в Скандинавії та на Ютландському півострові й у 8-11 ст. і які робили грабіжницькі напади на країни Європи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нормани — НОРМА́НИ, ів, мн. (одн. норма́н, а, ч.). Північногерманські племена, які жили в Скандинавії та на Ютландському півострові й у VIII–XI ст. робили грабіжницькі напади на країни Європи. Словник української мови у 20 томах
  3. нормани — НОРМА́НИ див. норманни. Словник української мови в 11 томах