овочівництво

Галузь рослинництва, що займається вирощуванням овочевих культур; також наука, яка вивчає біологію овочевих культур, методи їх вирощування та розробляє інтенсивні технології отримання овочевих культур.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овочівництво — овочівни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. овочівництво — [овоч'іўництво] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. овочівництво — -а, с. 1》 Вирощування овочів як галузь сільського господарства. 2》 Наука, що вивчає біологію овочевих рослин та прийоми їх вирощування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. овочівництво — ОВОЧІВНИ́ЦТВО, а, с. Галузь сільського господарства, що займається вирощуванням овочів. Виробництво овочів виділяється в окрему рослинницьку галузь сільськогосподарського виробництва, яка називається овочівництвом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. овочівництво — ОВОЧІВНИ́ЦТВО (вирощування овочів як галузь сільського господарства), ГОРО́ДНИЦТВО, ОГОРО́ДНИЦТВО розм. Овочівництво така галузь сільського господарства, де потрібна негайна реалізація більшості достигаючих плодів (з журналу)... Словник синонімів української мови
  6. овочівництво — ОВОЧІВНИ́ЦТВО, а, с. Вирощування овочів як галузь сільського господарства. Виробництво овочів виділяється в окрему рослинницьку галузь сільськогосподарського виробництва, яка називається овочівництвом (Овоч., 1956, 3). Словник української мови в 11 томах