ортодоксія
1. правовірність визнання всіх істин віри певної релігії та дотримання її приписів і заборон; 2. грец. назва православ'я.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ортодоксія — ортодо́ксія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ортодоксія — (гр. orthodoxia — мислю правильно) неухильне дотримання постулатів, тверда послідовність у поглядах; а) позитивна о. — вірність поглядам, б) негативна о. — застиглість, відсталість думки. Словник стилістичних термінів
- ортодоксія — -ї, ж. Неухильне дотримання принципів якого-небудь учення, світогляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ортодоксія — ОРТОДО́КСІЯ, ї, ж., книжн. Неухильне дотримання принципів якого-небудь учення, світогляду. Римські філософи .. віддавали під науковий сумнів всяку ортодоксію (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- ортодоксія — Правовірність, православ'я Словник застарілих та маловживаних слів
- ортодоксія — ортодо́ксія (від грец. όρθοδοξέω – мислю вірно) неухильне додержання певного вчення, поглядів, тверда послідовність у поглядах. Словник іншомовних слів Мельничука
- ортодоксія — ОРТОДОКСІЯ (від грецьк. όρνοδοζέω — правильно думаю) — 1) У релігії: "правовір'я", узгодженість переконань з офіційною церковною традицією. Протилежною до О., за церковним вченням, є єресь. В християнстві причетними... Філософський енциклопедичний словник
- ортодоксія — ОРТОДО́КСІЯ, ї, ж., книжн. Неухильне дотримання принципів якого-небудь учення, світогляду. Сковорода різко критикував церковників і біблійські легенди. Словник української мови в 11 томах