прамонотеїзм
Погляд у релігієзнавстві, який твердить, що найстарішою формою релігії був монотеїзм, який згодом зазнав виродження, перетворившись на магію, політеїзм та ін. форми вірувань; п. поширювався в кінці XIX ст., зокрема, В. Шмідтом.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прамонотеїзм — -у, ч. Теорія, що пов'язує походження релігії з первісним єдинобожжям, яке нібито існувало у всіх народів. Великий тлумачний словник сучасної мови