1. Універсальний словник-енциклопедія

пролетаріат

1. у стародавнім Римі найбідніші жителі, звільнені від податків і військової служби; під кінець існування республіки здобув значний вплив на політичне життя в період виборчої боротьби, користуючись роздаванням безкоштовної їжі та відвідуючи дармові ігри; 2. згідно з марксистською теорією, один з 2 осн. класів капіталістичного суспільства, який складається із найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва і змушених продавати робочу силу, передусім фабричні працівники.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролетаріат — пролетаріа́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пролетаріат — Змістовно перевантажений термін на позначення найбіднішого класу суспільства, що вказує на те, що його представники живуть у злиднях і позбавлені всіх благ громадянства. Енциклопедія політичної думки
  3. пролетаріат — -у, ч. У марксистській концепції та ін. близьких вченнях – клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пролетаріат — ПРОЛЕТАРІА́Т, у, ч. 1. Клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва і внаслідок цього змушених продавати свою робочу силу. 2. збірн., заст. Особи, належні до цього класу. Стефаник малює сільський пролетаріат або стан, близький до повної пролетаризації (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  5. пролетаріат — пролетаріа́т (нім. Proletariat, від лат. proletarius – незаможний громадянин) один з двох (поряд з буржуазією) основних класів капіталістичного суспільства; клас найманих робітників... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пролетаріат — ПРОЛЕТАРІА́Т, у, ч. 1. У капіталістичному суспільстві — клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва і внаслідок цього змушених продавати свою робочу силу капіталістам. .. Словник української мови в 11 томах