1. Словник української мови у 20 томах

пролетаріат

ПРОЛЕТАРІА́Т, у, ч.

1. Клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва і внаслідок цього змушених продавати свою робочу силу.

2. збірн., заст. Особи, належні до цього класу.

Стефаник малює сільський пролетаріат або стан, близький до повної пролетаризації (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролетаріат — пролетаріа́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пролетаріат — Змістовно перевантажений термін на позначення найбіднішого класу суспільства, що вказує на те, що його представники живуть у злиднях і позбавлені всіх благ громадянства. Енциклопедія політичної думки
  3. пролетаріат — -у, ч. У марксистській концепції та ін. близьких вченнях – клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пролетаріат — пролетаріа́т (нім. Proletariat, від лат. proletarius – незаможний громадянин) один з двох (поряд з буржуазією) основних класів капіталістичного суспільства; клас найманих робітників... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пролетаріат — 1. у стародавнім Римі найбідніші жителі, звільнені від податків і військової служби; під кінець існування республіки здобув значний вплив на політичне життя в період виборчої боротьби... Універсальний словник-енциклопедія
  6. пролетаріат — ПРОЛЕТАРІА́Т, у, ч. 1. У капіталістичному суспільстві — клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва і внаслідок цього змушених продавати свою робочу силу капіталістам. .. Словник української мови в 11 томах