пролетарій

ПРОЛЕТА́РІЙ, я, ч., заст.

Те саме, що пролета́р.

На найнижчих лавках люди значніші, багатші, на середніх – люди середнього достатку, плебеї, на найвищих, крутих і тісних – простолюд, пролетарії (Леся Українка);

Вчора хлібороб, хазяїн, а сьогодні пролетарій – селянин неминуче попадає у ті сіті [капіталізму] й гине в нерівній боротьбі (М. Коцюбинський);

– То нехай ота біднота, оті пролетарії багатіють теж! – вигукнув хтось уїдливо з гурту заможних хазяїнів (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролетарій — пролета́рій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пролетарій — -я, ч. Те саме, що пролетар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пролетарій — Пролета́рій, -рія, -рієві; -та́рії, -ріїв = пролета́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пролетарій — ПРОЛЕТА́РІЙ, я, ч. Те саме, що пролета́р. На найнижчих лавках люди значніші, багатші, на середніх — люди середнього достатку, плебеї, на найвищих, крутих і тісних — простолюд, пролетарії (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах