прядка

Пристрій для ручного прядіння з ручним або ніжним приводом; уживана від часів середньовіччя. прядка

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прядка — пря́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пря́дки Орфографічний словник української мови
  2. прядка — -и, ж. 1》 Хатній верстат, призначений для ручного прядіння, який приводиться в рух ножним або ручним приводом. 2》 Те саме, що пасмо 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прядка — ПРЯ́ДКА, и, ж. 1. Домашній верстат, призначений для ручного прядіння, який приводиться в рух ножним або ручним приводом. Яка прядка, така й нитка (прислів'я); В кімнаті .. Словник української мови у 20 томах
  4. прядка — ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А. Словник синонімів української мови
  5. прядка — Пря́дка, -дки, -дці; -дки, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прядка — Пря́дка, -ки ж. 1) Прялка. Г. Барв. 251. Части ея: на ніжках лежитъ стільчик, подъ нимъ підніжок (педаль), отъ него къ верете́ну (валъ колеса) идетъ циганка. колесо со спицями стоитъ между двумя стовпчиками, стоящими на помянутомь стільчикові. Словник української мови Грінченка