1. Універсальний словник-енциклопедія

пухлина

Хворобливе розростання тканини, яка складається з клітин організму, чужих для нього; п. злоякісна (рак, саркома) росте швидко, проникає у сусідні органи, не лікована призводить до загибелі організму; п. доброякісна (ліпома, міома, фіброма) росте повільно, не утворює метастазів.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пухлина — пухли́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пухлина — Опух, набряк, пухлятина, (водяна) набреск; (під оком) синець; (ракова) МЕД. новоутворення. Словник синонімів Караванського
  3. пухлина — див. наріст Словник синонімів Вусика
  4. пухлина — -и, ж. 1》 Болюче припухле місце, здуття на шкірі людини або тварини. || Припухле місце біля очей. 2》 Розрощення тканин, новоутворення в організмі людини або тварини. Біла пухлина — ознака туберкульозного артриту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пухлина — ПУХЛИ́НА, и, ж. 1. Болюче припухле місце, здуття на шкірі людини або тварини. Біль улягся, І пухлина з руки зійшла помалу (І. Франко); Ревматичні пухлини робили ступні майже такими ж широкими, якими вони були завдовжки (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. пухлина — НА́БРЯК (пухлина внаслідок скупчення рідини в тканинах); МІШО́К перев. мн. (набряк під очима); КАПШУ́К перев. мн., розм. (набряк у вигляді опухлої або відвислої шкіри під очима, на підборідді тощо). З худобою таке трапляється. Словник синонімів української мови
  7. пухлина — Пухлина, -ни ж. = пухлятина. Херсон. г. Словник української мови Грінченка