пухлина

пухли́на

-и, ж.

1》 Болюче припухле місце, здуття на шкірі людини або тварини.

|| Припухле місце біля очей.

2》 Розрощення тканин, новоутворення в організмі людини або тварини.

Біла пухлина — ознака туберкульозного артриту.

Доброякісна пухлина — пухлина, яка має експансивний ріст; як правило, не метастазує.

Злоякісна пухлина — новоутворення в організмі людини або тварини, що має здатність метастазувати, розносити ракові клітини з плином крові або лімфи.

Калова пухлина — накопичення калу в товстій кишці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пухлина — пухли́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пухлина — Опух, набряк, пухлятина, (водяна) набреск; (під оком) синець; (ракова) МЕД. новоутворення. Словник синонімів Караванського
  3. пухлина — див. наріст Словник синонімів Вусика
  4. пухлина — ПУХЛИ́НА, и, ж. 1. Болюче припухле місце, здуття на шкірі людини або тварини. Біль улягся, І пухлина з руки зійшла помалу (І. Франко); Ревматичні пухлини робили ступні майже такими ж широкими, якими вони були завдовжки (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. пухлина — Хворобливе розростання тканини, яка складається з клітин організму, чужих для нього; п. злоякісна (рак, саркома) росте швидко, проникає у сусідні органи, не лікована призводить до загибелі організму; п. доброякісна (ліпома, міома, фіброма) росте повільно, не утворює метастазів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. пухлина — НА́БРЯК (пухлина внаслідок скупчення рідини в тканинах); МІШО́К перев. мн. (набряк під очима); КАПШУ́К перев. мн., розм. (набряк у вигляді опухлої або відвислої шкіри під очима, на підборідді тощо). З худобою таке трапляється. Словник синонімів української мови
  7. пухлина — Пухлина, -ни ж. = пухлятина. Херсон. г. Словник української мови Грінченка