пір'я

Характерні зроговілі утворення епітелію, що вкривають тіло птахів; покривні п. складаються зі стрижня та борідок, визначають загальний вигляд (забарвлення, форму) і виконують важливу роль у процесі польоту; пухове п. виконує ізоляційну функцію. пір'я

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пір'я — пі́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пір'я — -я, с., збірн. Сукупність пір'їн, що ростуть на шкірі птахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пір'я — ПІ́Р'Я, я, с., збірн. Сукупність пір'їн, що ростуть на шкірі птахів. Тіло грака, як і всіх птахів, вкрите пір'ям (з навч. літ.); Квочка з курчатами кублилась на грядках і .. сердито квоктала та стовбурчила пір'я (М. Коцюбинський); * Образно. Оце зима!... Словник української мови у 20 томах
  4. пір'я — пі́р'я: ◊ пха́ти чуже́ пі́р'я у свій хвіст зрікатися свого, зраджувати (ст): – А потім, потім то я вже дома. – Цим скороченням, що він уже тут, Ясько хотів перервати дальшу розмову на тему свого повернення на дорогу... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. пір'я — ПІ́Р'Я (сукупність пір'їн, що ростуть на тілі птаха), ОПЕ́РЕННЯ, ПЕРО́, ПУХ (дрібні, ніжні пір'їни). Стоїть Пеньок сосновий, а на йому Червоний півничок сидить І сяє в пір'ї золотому (Я. Словник синонімів української мови
  6. пір'я — Пір'я, -р'я с. 1) соб. Перья. Як павине пір'я на спід потоне. Макс. 2) Плавники рыбы. Драг. 1. ум. пір'ячко. Словник української мови Грінченка