1. Універсальний словник-енциклопедія

радимичі

Сх.-слов'янське плем'я (союз племен); в IX-X ст. жили в межиріччі Дніпра і Десни, у басейні р. Сож; за літописом, прийшли від ляхів і осіли на берегах р. Сож; орне землеробство, скотарство, бортництво, різні промисли; розвинуті залізодобувне, гончарне та ін. ремесла; у середині IX ст. сплачували данину хозарам; 885 за князювання Олега землі ввійшли до складу Київської Русі; 911 участь у поході кн. Олега на Візантію; гол. м.: Гомій (Гомель), Вщиж на Десні, Чичерськ на Сожі та ін.; XI ст. землі увійшли до Смоленського та Чернігівського князівств; 1169 остання згадка в джерелах.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радимичі — -ів, мн. (одн. радимич, -а, ч.). Група східнослов'янських племен, які жили в межиріччі Дніпра і Десни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. радимичі — РАДИ́МИЧІ, ів, мн. (одн. ради́мич, а, ч.). Група східнослов'янських племен, які жили в межиріччі Дніпра і Десни. Між верхів'ями Дніпра і р. Сожем розміщалися радимичі (з наук. літ.); У поході 907 р. брали участь словени, кривичі, древляни, радимичі, .. Словник української мови у 20 томах
  3. радимичі — РАДИ́МИЧІ, ів, мн. (одн. ради́мич, а, ч.). Група східнослов’янських племен, які жили в межиріччі Дніпра і Десни. Між верхів’ями Дніпра і р. Сожем розміщалися радимичі (Іст. УРСР, І, 1953, 41); У поході 907... Словник української мови в 11 томах