1. Універсальний словник-енциклопедія

розквіт

У класичному циклі кон'юнктури фаза, коли господарська активність, вимірювана величиною національного доходу, долає найвищий рівень, осягнутий у попередньому циклі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розквіт — ро́зквіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розквіт — Цвітіння, р. розцвіт; (наук) П. піднесення, процвітання, буйний розвій. Словник синонімів Караванського
  3. розквіт — [розкв'іт і роскв'іт] -ту, м. (ў) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. розквіт — -у, ч. 1》 Розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. 2》 перен. Найкраща пора в розвитку фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини. 3》 перен. Найвищий ступінь піднесення, процвітання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розквіт — РО́ЗКВІТ, у, ч. 1. Розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. Весна!.. Автомати не в силі спинить Ні теплого вітру, ні розквіту бруньок (І. Нехода); Легенький свіжий подих пробудженої природи, в якому вже відчувалися пахощі раннього розквіту, .. Словник української мови у 20 томах
  6. розквіт — Ро́зквіт, -ту, в -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розквіт — РО́ЗКВІТ, у, ч. 1. Розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. Весна!.. Автомати не в силі спинить Ні теплого вітру, ні розквіту бруньок (Нех. Словник української мови в 11 томах