розп'яття

Сцена розпинання Ісуса; найпопулярніша тема в християнському мистецтві, особливо поширена в ґотичному мистецтві; від VI ст. у візантійському мистецтві Христа представляли як тріумфатора у царській короні та довгій туніці, без слідів мук, ступні не перехрещені; починаючи з XI ст., Ісуса зображали стражденним, у терновому вінку, з опущеною на груди головою, з XIII ст. — із перехрещеними ступнями (притаманно для зх. церковно-мистецького канону). розп'яття

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розп'яття — розп'я́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розп'яття — Хрест чи ікона із зображенням розіп'ятого Ісуса Христа Словник церковно-обрядової термінології
  3. розп'яття — [розпйат':а і роспйат':а] -т':а, р. мн. -йат' Орфоепічний словник української мови
  4. розп'яття — -я, с., рел. Хрест із зображенням розп'ятого на ньому Ісуса Христа і саме зображення розп'ятого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розп'яття — РОЗП'Я́ТТЯ, я, с. Хрест із зображенням розп'ятого на ньому Ісуса Христа і саме зображення розп'ятого. Перед ним [ксьондзом] – налой, на налої – розп'яття (С. Словник української мови у 20 томах
  6. розп'яття — СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ... Словник синонімів української мови