1. Універсальний словник-енциклопедія

роксолани

Кілька іраномовних кочових сарматських племен, які населяли Пн. Причорномор'я у II ст. до н.е. — IV ст. н.е.; згадуються у працях Страбона, Тацита, Діодора Сицилійського, Йосифа Флавія та ін. античних авторів; IV ст. н.е. розгромлені гунами, витіснені зі степів Укр. Причорномор'я на зх. та розсіяні по Європі серед ін. народів; на території України створили міжплемінне об'єднання (цар Тасій); допомагали скіфам у боротьбі проти Херсонесу, нападали на Ольвію та рим. провінції; скотарство, кочовий спосіб життя, у долинах рік заняття хліборобством; розвинені гончарське, ковальське, бронзоливарне та ін. ремесла; матеріальна культура й мистецтво частково успадковані сх. слов'янами.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роксолани — -ів, мн. Група кочових сарматських племен, які населяли Північне Причорномор'я з 2 ст. до н. е. до 4 ст. н. е. Вели боротьбу проти Херсонеса, Римської імперії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. роксолани — РОКСОЛА́НИ, ів, мн. Кочові племена, що перебували на території Європи до нашої ери та на початку н. е. Масовий рух сарматів почався в II ст. до н. е. З цього часу найбільш відомими стали племена язигів і роксоланів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах