роксолани
роксола́ни
-ів, мн.
Група кочових сарматських племен, які населяли Північне Причорномор'я з 2 ст. до н. е. до 4 ст. н. е. Вели боротьбу проти Херсонеса, Римської імперії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роксолани — РОКСОЛА́НИ, ів, мн. Кочові племена, що перебували на території Європи до нашої ери та на початку н. е. Масовий рух сарматів почався в II ст. до н. е. З цього часу найбільш відомими стали племена язигів і роксоланів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- роксолани — Кілька іраномовних кочових сарматських племен, які населяли Пн. Причорномор'я у II ст. до н.е. — IV ст. н.е.; згадуються у працях Страбона, Тацита, Діодора Сицилійського, Йосифа Флавія та ін. античних авторів; IV ст. н.е. Універсальний словник-енциклопедія