самарій
Sm, хіміч. елемент з атомним числом 62; сріблясто-білий, хіміч. активний метал; легко піддається дії слабких кислот (утворюються солі), а при нагріванні реагує з водою (утворюється гідроокис, Sm(OH)3); трапляється в дуже малих кількостях; його окис застосовується як каталізатор і поглинач нейтронів у ядерних реакторах; відкритий 1879 Буабодраном.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самарій — сама́рій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- самарій — -ю, ч. Sm. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблясто-жовтий рідкісноземельний метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самарій — САМА́РІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, сріблястий м'який метал, сполуки якого використовують у світлотехніці. Серед радіоактивних елементів, розпад яких поповнює баланс тепла Землі, найважливіші уран, торій, калій, рубідій і самарій (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- самарій — сама́рій хімічний елемент, символ Sm, ат. н. 62; сріблястий м’який метал; належить до лантаноїдів. С. додають до скла, яке застосовують для захисту від нейтронного випромінювання. Сполуки С. застосовують у світлотехніці. Від назви мінералу самарскіту. Словник іншомовних слів Мельничука
- самарій — САМА́РІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, сріблястий м’який метал, сполуки якого використовують у світлотехніці. Серед радіоактивних елементів, розпад яких поповнює баланс тепла Землі, найважливіші уран, торій, калій, рубідій і самарій (Наука.., 1, 1957, 23). Словник української мови в 11 томах