самарій

сама́рій

-ю, ч.

Sm. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблясто-жовтий рідкісноземельний метал.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самарій — сама́рій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. самарій — САМА́РІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, сріблястий м'який метал, сполуки якого використовують у світлотехніці. Серед радіоактивних елементів, розпад яких поповнює баланс тепла Землі, найважливіші уран, торій, калій, рубідій і самарій (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. самарій — сама́рій хімічний елемент, символ Sm, ат. н. 62; сріблястий м’який метал; належить до лантаноїдів. С. додають до скла, яке застосовують для захисту від нейтронного випромінювання. Сполуки С. застосовують у світлотехніці. Від назви мінералу самарскіту. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. самарій — Sm, хіміч. елемент з атомним числом 62; сріблясто-білий, хіміч. активний метал; легко піддається дії слабких кислот (утворюються солі), а при нагріванні реагує з водою (утворюється гідроокис, Sm(OH)3); трапляється в дуже малих кількостях... Універсальний словник-енциклопедія
  5. самарій — САМА́РІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, сріблястий м’який метал, сполуки якого використовують у світлотехніці. Серед радіоактивних елементів, розпад яких поповнює баланс тепла Землі, найважливіші уран, торій, калій, рубідій і самарій (Наука.., 1, 1957, 23). Словник української мови в 11 томах