символізм

Мистецький напрямок, переважно у літературі та образотворчому мистецтві 2-ї полов. XIX ст.; реакція на філософію позитивізму, естетику натуралізму та мистецтво імпресіонізму; звертання до помислів, переживань, містичних станів; гол. мистецький засіб — символ.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

символізм — символі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
символізм — -у, ч. Напрям у літературі та мистецтві кінця 19 – початку 20 ст., що проголошував головним художнім прийомом символ як вираження незбагненної суті предметів і явищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
символізм — СИМВОЛІ́ЗМ, у, ч. Напрям у літературі та мистецтві кінця XIX – початку XX ст., що, ґрунтувався на суб'єктивно-ідеалістичній філософії, інтуітивно-асоціативному відображенні дійсності... Словник української мови у 20 томах
символізм — (англ. symbolism) один з аспектів соціальної політики корпорацій, що прагнуть взаємодіяти з навколишньою реальністю. Так, керівники корпорацій інформують власників акцій, співробітників, менеджерів та ін. Економічний словник
символізм — символі́зм (франц. symbolisme, від symbole – символ) художній і філософсько-естетичний напрям у занепадницькому буржуазному мистецтві кінця 19 – початку 20 ст. Виник у Франції. Словник іншомовних слів Мельничука
символізм — СИМВОЛІЗМ — 1) у широкому значенні тип культури чи індивідуальної поведінки, виразно орієнтованої на ті чи ті символи; 2) літературно-мистецький напрям, який виник в останній трет. XIX ст. Філософський енциклопедичний словник
символізм — Символі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
символізм — СИМВОЛІ́ЗМ, у, ч. Антиреалістичний напрям у літературі та мистецтві кінця XIX — початку XX ст., що, грунтуючись на суб’єктивно-ідеалістичній філософії, проголошував головним художнім прийомом символ як вираження незбагненної суті предметів і явищ. Словник української мови в 11 томах