тектоніки літосферних плит гіпотеза

(нова глобальна тектоніка)

загальноприйнята геотектонічна гіпотеза, згідно з якою причиною тектонічної еволюції земної кори є горизонтальні переміщення плит, на які поділена літосфера по дуже пластичній основі; рух плит, як вважають, спричинений конвекційними течіями у мантії Землі. Особливе значення мають процеси, що виникають на стиках плит: взаємний рух плит може бути розхідним, чому сприяє розширення земної кори океанічного типу внаслідок впливів базальтових лав у океанічних рифтах і поступова експансія новоутвореної океанічної літосфери (spreding); початковою стадією розвитку океанічного рифту може бути континентальний рифт, виникнення якого започатковує розпад континенту. Експансія океанічної літосфери компенсована субдикцією, тобто абсорбцією літосфери матерією мантії Землі внаслідок підсування однієї плити під другу (зустрічний рух плит); зони субдикції звичайно позначаються на поверхні Землі утворенням океанічних жолобів, а також острівними дугами; субдикція супроводжується інколи ростом гірських пасм (напр., Анди, Гімалаї). Існують також стики плит, вздовж яких не виникає ні похилення, ні підвищення літосфери. Границями плит є супутні зони великої вулканічної та сейсмічної активності. Рух плит відбувається зі швидкістю кілька-кільканадцять сантиметрів на рік. Механізм руху плит спричиняє повільне переміщення континентів, а також їхні колізії, інколи розпад; перебіг цих процесів у геологічній історії Землі вдалося значною мірою відтворити; див. Земля.