тиф

Спільна назва кількох гострих інфекційних захворювань, одним із симптомів є лихоманка з втратою свідомості; т. черевний виникає внаслідок зараження паличкою черевного т., яка поширюється переважно через заражену воду та продукти харчування; відзначається типовою гарячкою та ураженням травного тракту, насамперед клубової кишки (кровотечі, виразки); епідемічний висипний т. виникає через зараження рикетсіями, передається вошами, відзначається висипкою і ураженням нервової системи; епідемічний поворотний т. викликається бореліями, передається вошами, відзначається чергуванням гарячки та зниження температури; паратиф за клінічними виявами схожий на черевний т., однак має полегшений перебіг, інфекція поширюється переважно через продукти харчування.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиф — тиф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тиф — (від грец. τϋφος – дим, чад) спільна назва інфекційних хвороб, які перебігають з гарячкою і потьмаренням свідомості: висипного тифу, паратифів, поворотного тифу й черевного тифу. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. тиф — ТИФ, у, ч. Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу. – Мій тато, а зараз по нім моя мама, занедужали на тиф (І. Словник української мови у 20 томах
  4. тиф — -у, ч., мед. Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу. Черевний тиф. Поворотний тиф — гостра інфекційна хвороба людини й тварин, що проявляється в нападах пропасниці, які періодично повторюються. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тиф — Тиф, ти́фу; ти́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тиф — ТИФ, у, ч. Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу. — Мій тато, а зараз по нім моя мама, занедужали на тиф (Фр. Словник української мови в 11 томах