1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тиф

-у, ч., мед.

Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу. Черевний тиф.

Поворотний тиф — гостра інфекційна хвороба людини й тварин, що проявляється в нападах пропасниці, які періодично повторюються.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиф — тиф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тиф — (від грец. τϋφος – дим, чад) спільна назва інфекційних хвороб, які перебігають з гарячкою і потьмаренням свідомості: висипного тифу, паратифів, поворотного тифу й черевного тифу. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. тиф — ТИФ, у, ч. Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу. – Мій тато, а зараз по нім моя мама, занедужали на тиф (І. Словник української мови у 20 томах
  4. тиф — Спільна назва кількох гострих інфекційних захворювань, одним із симптомів є лихоманка з втратою свідомості; т. черевний виникає внаслідок зараження паличкою черевного... Універсальний словник-енциклопедія
  5. тиф — Тиф, ти́фу; ти́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тиф — ТИФ, у, ч. Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу. — Мій тато, а зараз по нім моя мама, занедужали на тиф (Фр. Словник української мови в 11 томах