травлення
I
обробка предметів (металів, мінералів), що полягає в усуненні їх поверхневого шару з метою очищення (т. напівпровідникових пластин) або для одержання місцевих заглиблень (при оздобленні скла); розрізняють, зокрема, хімічне, електролітичне та плазмове т.
II
сукупність складних хіміч. і фізичних процесів, внаслідок яких відбувається перетворення одержаних організмом продуктів харчування на простіші, придатні для засвоєння, сполуки; у процесі травлення беруть участь численні ензими і соляна кислота.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- травлення — тра́влення 1 іменник середнього роду обробка розчином кислот тра́влення 2 іменник середнього роду переробка їжі Орфографічний словник української мови
- травлення — [траўлеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- травлення — ТРА́ВЛЕННЯ¹, я, с., спец. Дія за знач. трави́ти¹. Сірчана кислота йде на травлення металу й виробництво барвників (з наук.-попул. літ.); Травлення [виробу] провадять зразу після гравірування; у противному разі пересохлий лак починає тріскатися (з навч. Словник української мови у 20 томах
- травлення — I -я, с., спец. Дія за знач. травити I. II -я, с. Дія за знач. травити II. Органи травлення — органи для переробки їжі у тваринному організмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- травлення — ТРА́ВЛЕННЯ¹, я, с., спец. Дія за знач. трави́ти¹. Сірчана кислота йде на травлення металу й виробництво барвників (Наука.., 9, 1964, 12); Травлення [виробу] провадять зразу після гравірування; у противному разі пересохлий лак починає тріскатися (Технол. Словник української мови в 11 томах