травлення

тра́влення

I -я, с., спец.

Дія за знач. травити I.

II -я, с.

Дія за знач. травити II.

Органи травлення — органи для переробки їжі у тваринному організмі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травлення — тра́влення 1 іменник середнього роду обробка розчином кислот тра́влення 2 іменник середнього роду переробка їжі Орфографічний словник української мови
  2. травлення — [траўлеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. травлення — ТРА́ВЛЕННЯ¹, я, с., спец. Дія за знач. трави́ти¹. Сірчана кислота йде на травлення металу й виробництво барвників (з наук.-попул. літ.); Травлення [виробу] провадять зразу після гравірування; у противному разі пересохлий лак починає тріскатися (з навч. Словник української мови у 20 томах
  4. травлення — I обробка предметів (металів, мінералів), що полягає в усуненні їх поверхневого шару з метою очищення (т. напівпровідникових пластин) або для одержання місцевих заглиблень (при оздобленні скла); розрізняють, зокрема, хімічне, електролітичне та плазмове... Універсальний словник-енциклопедія
  5. травлення — ТРА́ВЛЕННЯ¹, я, с., спец. Дія за знач. трави́ти¹. Сірчана кислота йде на травлення металу й виробництво барвників (Наука.., 9, 1964, 12); Травлення [виробу] провадять зразу після гравірування; у противному разі пересохлий лак починає тріскатися (Технол. Словник української мови в 11 томах