1. Універсальний словник-енциклопедія

усиновлення

Прийняття у члени родини чужої особи та встановлення через суд юридичних стосунків, які існують між батьками й дітьми.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усиновлення — усино́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. усиновлення — УСИНО́ВЛЕННЯ (ВСИНО́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. усинови́ти. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення (з мови документів); Усиновлення є оптимальним вирішенням кричущої проблеми сирітства та дитячої бездоглядності (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. усиновлення — (всиновлення), -я, с. Дія за знач. усиновити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усиновлення — УСИНО́ВЛЕННЯ (ВСИНО́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. усинови́ти. — Всі документи на право усиновлення дає міськрада (Дор., Не повтори.., 1968, 120). Словник української мови в 11 томах
  5. усиновлення — Усиновлення, -ня с. Усыновленіе. Словник української мови Грінченка