фальцет

Значення в інших словниках

1. фальцет — фальце́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. фальцет — див. ГОЛОС. Словник синонімів Караванського
3. фальцет — (іт. falsetto, від falso — удаваний, несправжній, штучний) -найвищий регістр чоловічого співацького голосу, коли під час звукоутворення голосові складки змикаються неповністю, коливаючись лише краями, через що голос звучить слабо, штучно. Словник-довідник музичних термінів
4. фальцет — ФАЛЬЦЕ́Т, у, ч. Один з високих регістрів співацького голосу, переважно чоловічого, що вимагає особливого виконавського прийому; // Манера виконувати високі звуки, користуючись лише головним резонатором (ізольовано від грудного). Словник української мови у 20 томах
5. фальцет — -у, ч. Один із високих регістрів співацького голосу, перев. чоловічого, що вимагає особливого виконавського прийому. || Манера виконувати високі звуки, користуючись лише головним резонатором (ізольовано від грудного). || Дуже тонкий голос, схожий за тембром на жіночий. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фальцет — фальце́т (італ. falsetto, від falso – неправильний, помилковий) один з високих регістрів співацького голосу, переважно чоловічого. Словник іншомовних слів Мельничука
7. фальцет — ФАЛЬЦЕ́Т, ФІСТУЛА. — Вірте повідомленням своєї розвідки, — підвищив до фальцету свій голос представник штабу армії (Ю. Бедзик); Це був високий, як тичина, тонконогий чоловік з драглистим баб'ячим лицем і своєрідним голосом, який співці звичайно називають фістулою (С. Добровольський). Словник синонімів української мови
8. фальцет — Фальце́т, -ту; -це́ти, -тів (іт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. фальцет — ФАЛЬЦЕ́Т, у, ч. Один з високих регістрів співацького голосу, переважно чоловічого, що вимагає особливого виконавського прийому; // Манера виконувати високі звуки, користуючись лише головним резонатором (ізольовано від грудного). Словник української мови в 11 томах